• яка це музика, весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна?
• Що під неї хочеться робити?
• Іноді не називаючи твору, пропонувати дитині назвати його.

Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності. Розвитку вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок,оповідань,тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний. Діти дуже люблять повторно слухать музику,яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки:співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють те, що дітей без слуху немає.Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися:більше співати,слухати музику,танцювати. Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики. Треба пам”ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Вересень 2013

Ми живемо в складний і цікавий час. Ламаються застарілі стереотипи, переоцінюються цінності, оновлюється наше суспільство. Дедалі частіше звертаємося до витоків нашої духовності. І з жалем переконуємося, що багато страчено, загублено, забуто.
Ми призабули звичаї, обряди, мудрі заповіді дідів і прадідів. І це завдало всім нам неабиякої шкоди, адже людина сильна своєю громадськістю, почуттям любові до рідної землі, духовних надбань свого народу. Нам треба навчити дитину любити рідне село чи місто, звичаї та обряди предків, пісні, які співають мама і бабуся.
Ми ставимо за мету формувати високі моральні переконання й чесноти через відродження національних звичаїв, традицій, через ознайомлення дітей з багатою скарбницею усної народної поетичної, музичної та пісенної творчості.
Музичні керівники повинні поставити собі за мету наблизити дітей до етнокультури свого народу. Адже в розвагах та в повсякденному житті дітей закладено величезні можливості, вони є виразниками народної моралі, етики, естетики, любові, дбайливого ставлення до природи.
Кожен музичний керівник розробляє цікаві сценарії свят, розваг для дітей, де багато українських жвавих, темпераментних театралізованих дійств, пов’язаних із смисловим рядом українських текстів та музики.
Це відкриває безмежні можливості імітації рухів і звуконаслідувань. Наприклад: маленькі поспівки («Метелик», «Вітряк», «Два півника», «Яструб і курчата», «Ой, дзвони дзвонять», «Сорока» і ін.). Все це відбувається в гурті, малята відчувають і підтримують один одного. Образний світ, витворений за допомогою поетичного слова; життєрадісні почування, викликані цими образами й органічно злитою з ними мелодію; підпорядкованість виконання рухів; темпоритмові пісні; весела гуртова забава - справжня містерія перевтілень, уособлень в іпостасях звіряток, квітів, рослин, явищ природи (вітру, дощу) - все це створює неповторний художній синтез світовідчувань і світоприйнять, у якому все переплітається, взаємопов’язується, зближується, творить чарівний калейдоскоп, який і можливий в пору найраннішого дитинства.
Де, як не і дитинстві можна бути котиком, зайчиком і ін. – «Ой, на горі сидить зайчик», «Іди, іди дощику», «Сорока-ворона», «Шевчик», «Печу-печу хлібчик дітям на обідчик». В читанні віршів, співанні пісень дітьми, водінні хороводів є суто український підхід до навколишнього живого й неживого світу: тут усе бачиться й сприймається крізь призму особливої теплоти й ніжності. Стільки ласкавих слів, епітетів, зменшувальних суфіксів, здається, не витворила жодна мова світу. Це наша споконвічна українська ментальність – усе на світі осердечнювати й обігрівати душевним теплом. Не цураймося цього, яким би жорстоким не здавалось нам життя, як би тяжко за свою доброту і сердечність ми не платили протягом усієї нашої історії.
Переважна більшість віршів, пісень підпорядковується на потребу дня: аби розбудити в дітях почуття національної гордості, любові до матері-України.


 
Український фольклор включаємо до усіх свят та розваг.

1. «Обжинки» - пояснюю дітям, що зібравшись гуртом, люди славлять працю хліборобів, щедрий урожай. До зали вноситься сніп, перев’язаний стрічками (пояснюю, в народі його називають Бородою або Козою) . Знайомлю дітей з народними обрядами, показую красу української мови, народні пісні, хороводів:
«Ой, на горі жита много», «Ой, снопе, снопе», «Кругом женчики, кругом», «Ой, на горі тай женці женуть»; ігри: «Ой, у полі жито, сидить зайчик», «Ой котився віночок по полю», «Перепілонька».

2. Із циклу «Пори року» - «Вже надходить осінь золота». Ось де величезне поле фольклорної тематики. Тут і прекрасні вірші, театралізовані дійства, пісні, хороводи, таночки. Підкреслюємо дітям красу природу чудовими піснями-хороводами: «Ходить осінь гаєм», «Ой у лузі червона калина», «Осінь», «Ой є в лісі калина» та ін. Діти з великим задоволенням приймають участь в інсценівках - «Ходить осінь», прославляють працю дорослих: «Що нам осінь принесла», «Свій город у нас є»; співають жартівливу пісню з інсценуванням «Ходить гарбуз по городу».

3. Зимова пора року.
а) На Україні оновилося свято Миколая. Батьки, дідусі, бабусі готують діточкам подарунки. Скільки в цей день діти розказують про те, що їм подарував Святий Миколай, відкіля виймали подарунки (з-під подушки, з капців, чобітків …) це дуже весело. Пояснюю їм, що у народних легендах і переказах Святий Миколай боронить людей від стихійного лиха, а найбільше – на воді. Моряки, виходячи в море, брали образок Святого Миколая із собою. У ніч на 19 грудня ходить Святий Миколай по домівкам і носить дітям подарунки. Це свято завжди супроводжується веселими іграми, розвагами. Зі старшими дітьми ми показуємо малюкам виставу «Одного зимового вечора». Розучую з дітьми народну пісню «Ой хто, хто Миколая любить». Дорослий одягає костюм Святого Миколая, бажає дітям бути здоровими і працьовитими:
 Бувайте здорові,
 Поводьтесь гарно, батьків поважайте,
Ніколи і нікому ви зла не бажайте.

б) Різдвяні свята. Знайомлю дітей з колядками, щедрівками. Колядування, щедрування належить до найдавніших народних дійств у слов’янскій культурі. З прийняттям християнства звичаї зазнали деяких змін. Зимове свято народження Сонця стало називатися народженням Ісуса Христа – Сина Божого. Робимо Вертеп – різдвяне священнодійство на честь народження Христа. Ставимо невеличку виставу, де співаються колядки, танцюють Ангелята. Приймають участь доросли – Господар, Господарка. Співаємо коляди: «По всіму світу стала новина», «Прилетіли ангелятки», «Добрий вечор тобі, пане Господарю».

в) Кожний рік ми проводимо у садочку свято Стрітення. В народі свято Стрітення вважають святом зустрічі зими з весною (інколи кажуть, що це єдиний день, коли зима з літом зустрічаються). Сонце йде на літо, а зима на мороз. Весна з зимою змагаються: котра з них переможе. Діти водять хоровод «Зимонька», співають закличку «Благослови мати». Співають «Ой, минула вже зима», «Поспішає весна», інсценують казку «Весняна казка», а на весняну розвагу – «Ой, ти, весно-красно!» багато звучить приказок, прислів’їв; діти водять хороводи: «А вже весна», «Гніздо ластів’яче». Танцюють «Танок бджілок, метеликів, квітів» разом з Весною, веснянку «Ой, Весна, Весна – днями красна». З задоволенням грають та співають «Просо» (хороводна гра).

4. В нашому садочку кожний рік проводиться свято «Великдень». Він як правило побудован на українському фольклорі. Дітям розказуємо про писанки, як розписували писанки в нашому краї. Кожне яйце дівчатка купали у трав’яних фарбах, які називали галунами. Яйце, покрите однією фарбою, називали галункою. Розмальовували яйця колосками, квітами, сонечком – щоб світло було. Діти читають вірши про Писанку, співають пісні: «Писанка», «Писанки писала», «Сонечко» укр. нар. мел.

5. В садочку неодноразово проводилися розваги: «Свято народних ігор». Воно состоїть із ігор, в які діти з великим задоволенням грають, проговорюючи тексти на української мові, побудовані на українському фольклорі:
Чабан
Відьма
Бочечка
Пасти свінку
Хитрий лис
Кіт Опанас

6. Проводили дозвілля «Вечорниці» - ставили декорації: хату, тин, на ньому глечики, соняхи, дерево і ін. Діти інсценували «Два півника», читали скоромовки, смішинки-веселинки. Проводили вечори гумору, де діти з задоволенням співали і інсценували «Грицю, Грицю до роботи». Проводили свято Рідної мови (з батьками), де діти читали вірши, співали «Наша мова – солов’їна», «Родина моя», «Мова наша рідна».
При проведенні дозвілля за мотивами українського фольклору «В гостях у майстрів» використовували для кожного майстра народні пісні, які самі за себе говорять – хто є хто і що робить. Проводили гру «Хто найспритніший», ще співали пісню «Столярики-молодці». Подякувавши столярикам йшли у гості до Гончара, де чули звуки свищиків, потім інсценули пісні «Чорнобривий корольок», а далі йшли до Шевчика – пісня «Шевчик», після нього до Бондара – пісня «Бондар», де проводили гру «Бочечка». Йшли у гості до Мірошника – він зустрічав всіх з Чорним бараном – пісня «Чорний баран». І ось із борошна зліпили вареники, якими пограли у гру «Вареники».
 
Пішли до Ткалі,
Та рушнички у неї взяли.
А вишивальниця прийшла,
рушнички та сорочки вишивала,
Діти всі сорочки взяли,
одягли й затанцювали.
Танок «З рушниками».
Дуже цікаво проходить така розвага для дітей – і пізнавальна відображена частина, і музичне оформлення цікаве в народному українському фольклорі.

7. Великий простір для введення українському фольклору в дитяче життя дає літній період року. Засушливе літо – так хочеться прохолоди, дощик щоб пішов, співали та грали з дітьми «Іди, іди дощику». Скільки городини уродило на городі – ось і хоровод-пісня «Ой вийтеся, огірочки» (проводила в два кола – красивіше виходить). Літають метелики, діти від них у захваті – ось і гра–пісня «Ой чого ти, метелику» (тут діти є квітами, а метелик доторкнувся – треба танцювати). А як жваво, цікаво проходила гра «У вишневому садочку» - тут кого тільки нема: і квіти (барвінок, фіалка, будяк, квасоля, наїдки, маки) та свійські тварини (півні, індики, гусак) – різнобарвність та пізнавальна частина для дітей. Діти з задоволенням грали в народні ігри зі співом: «Ой, тікай мишко до дзюри», гра «Жучок» - роздивились жучка та й пограли з задоволенням. А ось кого-то вкусив комарик – пограємо і не так жалісно буде з цього «Ой, задумав комарик». Чирикають горобчики, діти подивились на них, та й давай грати в гру, та підспівувати «Летів горобчик». А ось собачка дивиться на котика, який плигнув на дерево, діти побажали погратися в гру «Котик: няв! Песик: гав!», підспівуючи текст роблять рухи за ним («Українське дошкілля»).

Все, що діти набули на святах, розвагах – переноситься у повсякденне життя. Гуляючи на вулиці діти грають у народні ігри, підспівують то про дівчину-червону калину, про гарбуз, який ходить по городу. Прилучаються до рідної української мови. З бесіди з батьками дізналась, що діти і вдома якби проспівують поспівки-забавлянки з українського фольклору. Це вказує на те, що діти легко засвоюють все у садочку і переносять у повсякденне життя за територією дитсадка.
Через використання українського фольклору у дітей поширюються знання з української мови, а це дуже гарно та корисно для нашого суспільства.

 

 

 

 

 

 

ІНТЕГРОВАНЕ КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ

для молодшої групи

"ПОДОРОЖ МАЛЕНЬКИХ ЛИСТОЧКІВ"




Мета: - продовжувати розвивати вміння грати та виконувати завдання в колективі однолітків;
- розвивати координацію рухів, рівновагу, артикуляційний апарат, м'язи, увагу, мислення, пам'ять;
- вміти розпізнавати зміну музики (стрибки, біг);
- формувати навички правильного дихання, звукоутворення;
- виховувати у дітей позитивні ставлення до музики і музичних занять;

Обладнання: листочки, фарба, ватман, іграшка Їжачок.

Хід заняття:
Музкерівник:
Сьогодні, діти, ми перетворимося на чарівні листочки, які будуть подорожувати. Уявіть себе маленькими листочками...(діти присіли). Потім виглянуло сонечко і ваші листочкі почали рости...(діти піднімаються і тягнуть руки угору).
Під спів: спочатку буду я маленьким,
і до колінок притулюсь,
а потім стану я великим,
і вмить до неба дотянусь...
Музкерівник:
Подув вітерець і листочки почали гойдатися...(похитування руками). Гілочки, на яких ростуть листочки, нахилилися низько до землі (нахили всім тулубом)\\ 2 - 3 рази \\. Ось вітерець відірвав наші листочки і вони полетіли (під легку музику діти розбігаються по залу). Летіли летіли листочки, і долетіли аж до річки. А на другому березі річки - рів. Давайте пограємо в гру "Ріка та рів". На музику "рів" - перестрибуйте через рів, а на музику "ріка" - пливіть через річку (долоньки разом).
Ось наші листочки справилися з перешкодою, і їм дуже захотілося заспівати: "а - а", "о - о", "і - і", "у - у"... (розпів, поступові звучання вгору). Полетіли листочки далі та зустріли гусей.
Музкерівник:
наші гуси у пруда...
Діти:
га - га - га! га - га - га!
Музкерівник:
наші качечки зрання...
Діти (ідуть, нахиляючись):
кря - кря - кря! кря - кря - кря!
Музкерівник:
наші гулі наверху...
Діти (руки вгору):
гру - гру - гру! гру - гру - гру!
Музкерівник:
а конячки на лугу...
Діти (б'ють ногою, як копитом):
і - го - го! і - го - го!
Музкерівник:
дятел дерево довбав...
Діти (б'ють пальцем о долоньку):
тук - тук - тук! тук - тук - тук!
Музкерівник:
а як півник у дворі заспіває на зорі?...
Діти (б'ють себе руками по стегнах):
ку - ка - рі - к!, ку - ка - рі - ку!
Музкерівник:
Ось які друзі зустрілися листочкам. А ось і маленький їжачок, в нього з голок кожушок. Він готується до зими і йому потрібно багато листочків, щоб сховатися від холоду. Давайте подаруємо їжачку листочки?!..
А зараз згадаємо, якими різнокольоровими листочками ви себе уявляєте. Намалюйте їх. А щоб ви краще уявляли, слухайте музику (діти малюють долонями).

 

Допоможіть друзям (комплексне музичне заняття)                   музичний керівник: Чепінога Г.Ф.                   м. Харків

                Програмовий зміст.

 

Ø Закріпити вміння розрізняти музичні і інструменти на слух.

Ø Розвівати дитячу фантазію через відображення музичних образів у малюнку та зв’язному мовленні.

Ø Вдосконалювати співочі навички, вміння співати ланцюжком (по черзі) та хором. Без супроводу та з фортепіанним супроводом.

Ø Вчити грі на музичних інструментах. Розвивати танцювальні рухи.

 

Обладнання.

Костюми, паперові силуети птахів, фішки картки, атрибути до музично дидактичної гри «Який інструмент звучить у виконавця?».

 

 

Хід заняття

 

Під веселу музику заходять діти, стають у коло.

Музкерівник. Доброго ранку малята! (співає).

(Діти відповідають – співом).

Музкерівник. Славна лісова листоноша принесла мені звістку на хвості! Як ви думаєте, хто ця листоноша?

(Відповіді дітей).

Музкерівник. Давайте почитаємо лист.

 

«Діти, допоможіть мені! Зі мною сталося лихо. За лісами та озерами живе дівчина Вереда. Вона не посміхається, капризує, робить все навпаки. І ось подивиться, що вона зробила. Пофарбувала мене в зелений колір. Я стала схожою на папугу. Допоможіть мені повернути свій колір.»

З повагою, Сорока.

 

(Діти розглядають намальовану зелену сороку).

Музкерівник. Діти, давайте допоможемо Сороці. А щоб швидше добратися, будемо по лісі крокувати змійкою. Коли простелиться рівна стежина будемо швидко підскоком рухатися. Через річку ми перепливем. Слухайте уважно.

(Муз. Керівник виконує уривки з музичних творів, а діти відповідно рухаються).

Музкерівник. Яка гарна галявина. Відпочинемо тут?

Дивиться, який незвичайний будиночок. Давайте постукаємо.

(Дитина стукає, звучить музика з будиночка).

Металофон. Вгадайте, хто я?

(Діти відгадують. З’являється металофон, вклоняється).

Металофон. Дякую вам, діти, що впізнали мене, я стану вам у пригоді.

Музкерівник. А може ще хто тут живе?

(Стукає друга дитина, звучить бубон).

Бубон. Відгадайте, хто я?

(Діти відгадують).

Бубон. Дякую вам, діти, що впізнали мене. Я вам також стану у пригоді.

Музкерівник. Давайте ще постукаємо…

(Інша дитина стукає, звучить румба).

Музкерівник. Ой який звучний інструмент. Під нього добре танцювати.

Румба. Впізнайте, хто я?

(Діти відповідають).

Румба. Дякую, діти, що знаєте мене. Стану і я вам у пригоді.

Музкерівник. Три віконця і три музичних інструмента. Назвіть їх, діти.

Металофон. Я вмію гарно грати. Ось послухайте.

 

«Ой лопнув обруч» Українська народна мелодія

 

Музкерівник. Давайте ще постукаємо…

(Інша дитина стукає, звучить музичний трикутник).

Музкерівник. Ой який звучний інструмент. Як він ніжно грає.

Музичний трикутник. Впізнайте, хто я?

(Діти відповідають).

Музичний трикутник. Дякую вам, діти, що впізнали мене, я стану вам у пригоді.

«Весела польку»

 

Музкерівник. А може ще хтось тут живе?

(Стукає друга дитина, звучить маракас).

Музкерівник. Ой, який звучний інструмент, під нього можна танцювати.

(Танцює дитина).

Музкерівник. Подивиться, як слухняно

Діти стали всі у ряд

Це ж оркестр пречудовий

Вони будуть зараз грати, танцювати та співати.

 

Пісня «Веселі нотки

 

Діти співають та грають на інструментах.

З’являється Вереда.

Вереда. Розшумілися, спати не даєте!

Музкерівник. Та це ти, Вереда? А ми йшли до тебе в гості. Пісенька твоя вередлива. А наші діти знають пісні добрі. Ось я розкладу картки, і хто витягне картку з ноткою, той і замовить пісню.

 

Пісня на замовлення

 

 Вереда. Не хочу я слухати вашу пісню, від неї голова болить.

(Тупає ногами).

Музичний трикутник. Та ви тільки подивіться, вона хоче танцювати!

Вереда.  Не хочу я танцювати.

Румба. Наше оркестр чарівний і хочеш ти танцювати чи ні, а танцювати будеш.

 

Танок Вереди

 

Вереда.  Ой зупиниться, не буду більше вередувати, буду слухати, буду посміхатися, і в садочок до вас піду.

Музкерівник. Тоді ставай з нами у танок.

 

Танок «Веселі діти»

 

Музкерівник. Вереді ми допомогли, а про кого ми забули?

(Діти відповідають).

Музкерівник. Так, забули прохання Сороки. Їй соромно з’являтися до нас зеленою.

Вереда. Я допоможу!!! Ось малюнки птахів та фарби. Давайте розфарбуємо їх.

Діти розфарбовують птахів (сорока, снігері, синиці).

Вихователь пропонує словесно описати птахів, а муз. керівник по розповіді впізнає.

Словесна гра «Опиши птахів».

Вихователь. Ось тепер все стало на свої місця.

Сорока. Скре-ке-ке, скре-ке-ке,

Де ж ви бачили таке..

Щоб поштарочка-сорока

Стала зеленоока.

Дякую, що врятували мене, бо весь ліс сміявся б з мене.

Музкерівник. І тобі Сороко, дякуємо за таку чудову мандрівку. Запрошуємо погратися з нами.

 

Гра з сорокою

 

         Ти лети, лети, Сороко,

         Швидко, швидко навкруг нас

         Біля кого ти спіткнешся –

То піде в таночок враз.

 

         Із закінченням музики Сорока зупиняється біля когось із дітей. Сорока і дитина стають в центрі кола, танцюють, а діти плескають в долоні).

         Музкерівник. Наше заняття підійшло до кінця. На ньому ви показали свої знання та навички з музики, мовлення, малювання. Ці силуети заберете з собою в групу – закінчити розмальовувати. А вдома покажете батькам і розкажете про зустріч і вашими новими друзями.