Березень 2015

Консультпункт

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ.







Харчування - одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Їжа може бути формою спілкування, джерелом позитивних емоцій, засобом відтворення від власних проблем. Розрізняють декілька видів їжі за психологічним фоном, який їжа формує:

- їжа, яка додає впевненості і захищеності (молоко);

- їжа, яка додає почуття фізичної сили і міцності ( мясо);

- їжа. яка підкреслює високий соціальний статус ( ікра);

- їжа дорослих, яка заборонена для дітей ( кава, вино тощо).

Виникнення харчових розладів повязана не тільки з органічними, а й із психологічними факторами. У дошкільному віці підвищений апетит у дитини психологи більш за все повязують з дисгармонійними сімейними стосунками, неправильною поведінкою батьків, їх неправильним уявленням про здорове харчування. Процес харчування може бути повязаний із негативними емоціями ( конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози). Знизити апетит дитини може критика батьків на її адресу за обіднім столом. Діти можуть відмовитись від харчування через пригнічений стан. У багатьох випадках відмова від їжі є для дитини засобами привертання уваги до себе та близьких.

Листопад  2014

Рекомендації батькам щодо виховання дитини

1. Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.

2. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра).

3. Не слід постійно турбуватися про дитину, намагатися постійно оберігати її від можливих небезпек, які часто є надуманими. Сподівайтеся, що вона зможе самостійно подолати життєві труднощі.

4. Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточення відповідайте: «Дякую, ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему».

5. Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

6. Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками і дорослими. Щиро цікавтесь її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

7. Постійно спілкуйтеся з дитиною. Нехай вона розповість вам, як провела день, з ким гралася, що було у школі тощо. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що це вам справді цікаво.

8. Допомагайте дитині виконувати те, що вона поки що не вміє робити сама. Ніколи не відмовляйте їй зі словами: «Я теж цього не вмію робити».

9. Не розхвалюйте дитину але й не забувайте її заохочувати, коли вона цього заслуговує. Хваліть словом, усмішкою, ніжністю, а не відкупайтеся заохоченнями (купівля нової іграшки або солодощів). Пам'ятайте, що похвала, як і покарання, має відповідати вчинку.

10. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну має відповідати цьому розпорядку.

11. Не намагайтеся все зробити за дитину, дайте їй свободу. Пам'ятайте, що дитина потребує не стільки самостійності, скільки права на неї.

12. Проводьте дозвілля разом з дитиною. Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.

13. Допомагайте дитині розвивати її здібності.

14. Не формуйте взаємини на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз — фундамент поважливого ставлення до вас у теперішньому й майбутньому.