* Лікар радить, консультує, інформує
Березень 2015
ВІТРЯНА ВІСПА
Етіологія . Збудник вітряної віспи - вірус у навколишньому середовищі нестійкий. Встановлено ідентичність вірусів вітряної віспи та оперізувального лишаю.
Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з I -2 -го дня інкубаційного і до 9 - го дня з моменту появи висипу. Джерелом захворювання може бути також хворий на оперізувальний лишай . Вітряна віспа передається повітряно -крапельним шляхом на відносно далекі відстані ( через сусідні квартири). Внаслідок малої стійкості збудника через третю особу та предмети, з якими стикався хворий, не передається. Сприйнятливість до вітряної віспи загальна. Хворіють діти всіх вікових груп. Переважна більшість хворих - це діти до 10 років життя.
Патогенез. Воротами інфекції є верхні дихальні шляхи. Епітелії слизових оболонок верхніх дихальних шляхів вірус вітряної віспі розмножується, проникає в русло крові і розноситься по всьому організму. Вірус вибірково вражає шкіру, клінічно проявляється висипом. Зрідка при вітряній віспі в легенях, печінці, нирках, підшлунковій залозі настають специфічні зміни, зумовлені патогенною дією вірусу.
Останнім часом вважають, що можливе тривале збереження вірусу вітряної віспи в організмі після перенесеної хвороби ( в клітинах міжхребцевих нервових гангліїв). Внаслідок впливу несприятливих факторів вірус може активуватися, що клінічно проявляється оперізувальний лишай. Так можна пояснити можливість захворювання оперізувальним лишаєм людини, раніше хворіла на вітряну віспу, незважаючи на стійкість імунітету при вітряній віспі та ідентичність збудників обох захворювань .
Клініка. Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11 до 21 дня, частіше близько 14 днів. Проявляються незначні симптоми загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо). На такому фоні або без будь-яких провісників на шкірі з'являються висипання, часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з'явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипу елементи його можна знайти на долонях і підошвах.
Ускладнення при вітряної віспи бувають рідко. При появі везикулярного висипу на слизовій оболонці гортані розвивається іноді клінічна картина стенозу гортані ( вітрянковій круп). Якщо висипання пухирців є на роговиці, може розвинутися кератит. Серед ускладнень, пов'язаних з безпосередньою дією вірусу, важливе місце займає пневмонія. Вона приєднується звичайно на початку хвороби. Неврологічні ускладнення виникають у стадії утворення кірок. Це енцефаліт, мієліт, серозний менінгіт. Ускладнення, зумовлені вторинною інфекцією, проявляються по-різному (нагноєння пухирців, виникнення абсцесу, флегмони, лімфаденіту ) у дітей раннього віку бувають також пневмонія і гнійний отит.
Лікування вітряної віспи зводиться до дотримання постільного режиму протягом усього періоду висипання, запобігання вторинної інфекції. Везикули треба змащувати 1-2% розчином метиленового синього або брильянтового зеленого, рот полоскати дезинфікуючим розчином. За показаннями застосовують симптоматичні засоби ( анальгетики, жарознижувальні та ін), проводять неспецифічну детоксикацію.
Профілактика. Активна імунізація проводиться за епідемічними показниками і за станом здоров'я.
Заходи під час захворювання .
1.Хворого на вітряну віспу ізолюють удома, якщо є показання, - у стаціонарі , на 9 днів з моменту появи висипу.
2.Карантін накладають на дітей до 7 років , які були в контакті з хворим на вітряну віспу або оперізувальний лишай і не хворіли на вітряну віспу , на строк від 11 до 21 дня від моменту контакту .
3.У зв'язку з нестійкістю збудника заключну дезінфекцію не проводять. Приміщення провітрюють .
4.При карантині (у дитячих колективах До 7- річного віку) встановлюють медичний нагляд.
Листопад 2014
Кишкові інфекції.
Гострі кишкові інфекції - це велика група захворювань, які протікають з більш-менш схожими симптомами, але викликатися можуть величезною кількістю збудників: бактеріями, вірусами, найпростішими мікроорганізмами.
Влітку кількість кишкових інфекцій у дітей неминуче зростає. Причин цьому декілька.
По-перше, влітку в їжу вживається велика кількість сирих овочів, фруктів і ягід, на немитої поверхні яких мешкає величезна кількість мікробів, в т. ч. потенційно небезпечних.
По-друге, влітку діти багато часу проводять на вулиці, і не завжди навіть їхні батьки згадують, що їжа чистими руками - обов'язкове правило.
Третя причина: влітку, потрапляючи в продукти харчування (молочні продукти, м'ясо, рибу, бульйони), деякі хвороботворні мікроорганізми розмножуються з величезною швидкістю і швидко досягають тієї кількості, яка з успіхом прориває захисні бар'єри шлунково-кишкового тракту.
Від моменту проникнення збудника в шлунково - кишковий тракт до початку захворювання може пройти від декількох годин до 7 днів.
Захворювання починається з підвищення температури тіла, нездужання, слабкості, млявості. Апетит різко знижений, швидко приєднується нудота, блювота. Стілець рідкий, частий з домішками. Наслідком втрати рідини є сухість слизових оболонок і шкіри, риси обличчя загострюються, дитина втрачає в масі, мало мочиться. Вираз обличчя страдницький. Якщо у вашої дитини з'явилися перераховані вище ознаки хвороби - негайно викликайте лікаря. Самолікування неприпустимо.
Профілактика кишкових інфекцій вимагає неухильного дотримання общегігіеніческіх заходів в побуті, при приготуванні їжі і під час їжі.
У літній час всі харчові продукти слід закривати від мух. Готова їжа повинна зберігатися в холодильнику: при низькій температурі, навіть у випадку потрапляння в їжу мікробів, вони не зможуть розмножуватися. До захворювання може призвести і нерозбірливість при покупці продуктів, що вживаються в їжу без термічної обробки - з рук, поза ринками, де вони не проходять санітарний контроль. При купанні у відкритих водоймах ні в якому разі не можна допускати заковтування води. Якщо їсте на пляжі, протріть руки хоча б спеціальними вологими серветками.
І пам'ятайте, що особистий приклад батьків - найкращий спосіб навчання дитини.
Січень 2014
- Контролюється виконання санітарно - гігієнічних норм працівниками дошкільного навчального закладу на всіх ділянках;
- Здійснюється щоденний огляд дітей при прийомі до дошкільного навчального закладу;
- Проводиться інформаційна робота для батьків через інформаційні куточки, куточок здоров’я та консультативний пункт.
- Проводиться моніторинг стану здоров'я, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, надання їм невідкладної медичної допомоги.
- Постійно здійснюється медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму;
- Систематично проводиться санітарно-просвітницька робота серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу.
Як не хворіти у дитячому садку.
Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і, здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.
Оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні.
Як уберегти дитину від застуди
До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.
Профілактика респіраторних захворювань
Ніхто, не винайшов кращого способу прфілактики респіраторних хвороб ніж загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибирайте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитину не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку ходити голяком, взимку одягнена так, щоб не перегрівалася. І ще, якщо можна віднести до загартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли найкраще ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів можна робити фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра).
Ось, в принципі, і всі кроки по зміцненню імунітету до дитячого саду.
Ще одна рада – коли приводите вранці дитину в садок, притисніть його (сердечко до сердечка) і постарайтеся передати йому своє тепло. Материнська любов – кращий захист від всіх хвороб!
Вітаміни і здоров’я вашої дитини
Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР). Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з’являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється. Джерелом вітаміну D служить риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях, молоці, яєчному жовтку. Вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до захворювань. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо) Багатими на цей вітамін є : шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше. Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи , надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі. Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору. Джерелом вітаміну А служить печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп. Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні організму. В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.
Вересень 2014
Пам'ятка для батьків, щодо профілактики гострих респіраторних захворювань
Розпорядок дня
Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).
Збалансоване харчування
Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків - глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.
Процедури загартування
Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування є свіже повітря й вода.
Загартування повітрям
Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.
Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.
Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 0С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.
Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров’я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедуру у формі гри чи з використанням ігрових елементів.
Загартовування водою
Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 0С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 0С, поки вона не досягне 28-30 0С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.
Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 0С до 22-23 0С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.
У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-36 0С до 18-20 0С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.
Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 0С, поступово її знижують до 18-28 0С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 0С).
Вживання фіточаїв
Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.
Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.
Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.
Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.
Дихальна гімнастика
Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.
Журнал «Медична сестра дошкільного закладу № 0/2012»
Пам'ятки для батьків:
1. ЗАГАРТУВАННЯ
2. Прфілактика грипу
3. ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ
4.ПРОФІЛАКТИКА ШКІРНИХ ХВОРОБ
5. ПРОФІЛАКТИКА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ
6. ЗАХВОРБВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
Березень 2013 року
Поради лікаря
Допомога при отруєннях.
Отруєння — це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження. При отруєнні, особливо невідомою токсичною речовиною, необхідно негайно викликати лікаря. До прибуття лікаря необхідно припинити контакт потерпілого з отруйною речовиною та видалити її з організму. Оскільки отрути можуть потрапляти в організм трьома шляхами — через шлунком кишковий тракт, органи дихання та шкіру або слизисті оболонки, то цим визначається характер першої допомоги.
Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково кишковий тракт, потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок до появи чистих промивних вод. Для цього його примушують випити 1,5—2,0 л води ледь підфарбованої марганцевокислим калієм або води з питною содою (1 чайна ложка на 1 склянку нош і а потім викликають блювання подразненням кореня язика. Після цього дають суспензію активованого вугілля, яка має хороші адсопційні властивості. Кишечник очищається за допомогою сольового проносного — 20 г гіркої солі на 0,5 склянки води. Потім потерпілого зігрівають, дають йому багато чаю або кави, але не їжу.
У разі потрапляння отруйних газів або випарів у дихальні шляхи потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання. При запамороченні чи непритомності дати понюхати нашатирний спирт, при зупинці дихання — проводити штучне дихання.
При потраплянні отруйних речовин на шкіру необхідно негайно вимити ділянку тіла водою з милом. Якщо ці речовини мають до того ж агресивну дію, необхідно діяти, як зазначено при хімічних опіках
Отруєння харчовими продуктами.
Причина — вживання неякісних несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Заорювання, як правило, починається через 2—3 години після вживання неякісних продуктів, інколи — через 20—26 годин.
Ознаки: загальне нездужання, нудота, неодноразове блювання, біль у животі, головний біль, частий пронос, блідість, спрага, підвищення температури
до 38 - 40 °С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога — діяти, як при потраплянні отрути у шлунково-кишковий тракт.
З метою запобігання харчовим отруєнням не слід допускати вживання недоброякісних та не зовсім свіжих продуктів. Особливо обережно слід вживати консерви і в разі появи підозри на їх низьку якість (здуття кришки, банки, поганий запах, незвичайний колір тощо) не вживати їх. З метою запобігання отруєнням фальшивими спиртними напоями не слід купувати напої сумнівного виробництва, особливо у неорганізованих продавців.
Отруєння ліками, алкогольними та наркотичними речовинами. Особливість першої допомоги полягає в тому, що потерпілого ні в якому разі не можна залишати самого, оскільки в нього можуть спостерігатися порушення роботи центральної нервової системи — гальмування або збудження її параліч дихання, непритомність, клінічна смерть.
Отруєння кислотами та лугами — найбільше поширені серед ненавмисних отруєнь хімічними речовинами, які потрапили в організм через стравохід, особливо в побуті, у дітей.
Ознаки. Різкі болі в ротовій порожнині, стравоході та в шлунку, опік (набряк) слизистих, блювання з домішкою крові, труднощі під час ковтання. Іноді характерний запах з рота. Потерпілі часто збуджені, можливий набряк гортані з розвитком асфіксії, непритомність.
Допомога. Негайно видалити слину та слиз з рота потерпілого, загорнувши чайну ложку в марлю, серветку чи хустинку, протерти ротову порожнину. Промивати шлунок водою не можна, оскільки це може викликати блювання і призвести до потрапляння отрути у дихальні шляхи. Можна лише дати потерпілому 2-3 склянки води, щоб розбавити кислоту чи луг і зменшити тим самим їх агресивну дію. Не можна також нейтралізувати кислоту, що потрапила у шлунок, лугом і навпаки, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до розтягування шлунка, посилення болю та кровотечі. Якщо виникли ознаки задухи, проводять штучне дихання — краще способом «з рота в ніс», оскільки слизова оболонка рота потерпілого обпечена.
Отруєння оксидом вуглецю. Причини — вдихання чадного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму. В крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров'ю від легень до тканин.
Ознаки — при легкому отруєнні — шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, короткочасна непритомність; при тяжкому отруєнні — нерухомість, судоми, погіршення зору, дихання, роботи серця, непритомність протягом годин і діб, клінічна смерть.
Допомога — діяти, як при потраплянні отрути у дихальні шляхи.
Адаптація дитини до дитячого садка
Як допомогти батькам підготувати свою дитину?
Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.
Пам'ятка для батьків майбутніх дитсадку
1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.
2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило - восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, - адже його прийняли в дитячий сад.
3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.
4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.
5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато - у свій офіс, мама - у свій, старший брат або сестра - до школи, а він - у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.
6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов'язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам'ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв'язку з вами в екстрених випадках.
7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", - він відчуває себе впевненіше.
8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання - не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.
9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.
10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".
11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".
12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.
13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.
14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов'язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.
15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.
16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.
17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.
18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам'ятайте, що дитячий сад - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.
Профілактика та лікування ГРВІ у дітей
З початком холодної пори року в Україні різко зростає кількість гострих респіраторно-вірусних інфекцій як серед дорослого, так і серед дитячого населення. Поради щодо лікування та профілактики ГРВІ у дітей дає головний дитячий інфекціоніст МОЗ України проф. Крамарєв Сергій Олександрович :
Основні принципи лікування дітей з ГРВІ:
- застосування етіотропних, противірусних препаратів, індукторів інтерферонів;
- температура приміщення, в якому перебуває хворий, повинна бути в межах 22-24 градуси за Цельсієм;
- при ГРВІ однаково небезпечним є як переохолодження хворого, так і перегрівання. Сильне закутування може викликати підвищення температури тіла;
- Необхідною умовою лікування ГРВІ є часте провітрювання приміщень, але за умови відсутності протягів;
- Харчування хворого повинне бути повноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. М`ясні, смажені, жирні, гострі блюда можуть викликати підвищення температури тіла хворого;
- Дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральна столова вода без газу;
- Застосування рослинних адаптогенів ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінів за призначенням лікаря протягом усього періоду хвороби і ще протягом тижня після видужання;
- Лікування окремих симптомів ГРВІ:
1) зниження температури тіла, що вище 38-38,5 градусів Цельсія. Для цього доцільніше використати парацетамол або ібупрофен.
2) Ліквідація закладеності носа. Це може бути здійснено шляхом закапування у носові ходи теплого фізіологічного розчину, дитячих крапель для носа.
3) Використання відхаркувальних засобів і препаратів, що розріджують мокротиння, адаптованих для дітей.
Профілактика ГРВІ у дітей:
1.Вакцинація проти грипу.
2.Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.
3.Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.
4.Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів – часнику і цибулі.
5.Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу – при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу – при вологості повітря від 30% до 80%.
6.Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінами.
Важливо! Всі медикаменти повинні вживатись лише за призначенням лікаря у відповідності з віком та станом дитини.
Адаптація дитини до дитячого садка
Як допомогти батькам підготувати свою дитину?
- Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.
Пам'ятка для батьків майбутніх дитсадку
1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.
2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило - восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, - адже його прийняли в дитячий сад.
3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.
4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.
5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато - у свій офіс, мама - у свій, старший брат або сестра - до школи, а він - у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.
6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов'язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам'ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв'язку з вами в екстрених випадках.
7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", - він відчуває себе впевненіше.
8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання - не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.
9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.
10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".
11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".
12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.
13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.
14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов'язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.
15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.
16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.
17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.
18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам'ятайте, що дитячий сад - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві
17.01.2013 року
ПОРАДИ МЕДСЕСТРИ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Заходи рекомендовані лікарем – педіатром
ДНЗ № 97 щодо профілактики респіраторно - гострих вірусних інфекцій, грипу.
1. Вологе прибирання (груп, 2 рази на день).
2. Провітрювання (груп).
3. Кварцування.
4. Фітотерапія (полоскання горла). Процедура має місцевим загартування впливом, що сприяє становленню процесу терморегуляції слизової оболонки носоглотки, гігієни рота. Температура води при виконанні процедури повинна бути 36 - 37 градусів за Цельсієм, знижуючи температуру кожні 3 дні на 1 градус по Цельсію. Температура води повинна знизитись до 18 – 19 градусів по Цельсію. Тривалість процедури поступово збільшувати з 20 сек. до 2 хв. При не благополучної епідеміологічної обстановці протягом 2 - 3 тижнів полоскання проводиться настоєм лікарських трав:
- календули;
- ромашки;
- звіробою;
- м’яти;
- душиці.
Полоскання повинно проводитися систематично після їжі.
5. Щоденні регулярні прогулянки на свіжому повітрі.
6. Фізичні вправи (активні рухи підвищують стійкість дитини до захворювань, викликають мобілізацію захисних сил організму, підвищують діяльність лейкоцитів.)
7. Раціональний одяг по сезону.
8. Насичення повітря фітонцидами (цибуля, часник).
19.12.2012 року.
Принципи загартовування
При організації загартовування необхідно дотримуватися ряду правил, принципів загартовування для досягнення найбільшого ефекту від його проведення.
- Поступове збільшення загартовуючих впливів. При загартовуванні дітей неприпустимо швидке, форсоване зниження або збільшення тривалості процедури.
- Систематичність – це регулярне повторення загартовування, впливів, так само, як і умивання, протягом всього життя.
- Облік індивідуальних особливостей дитини: стан її здоров'я, фізичного і психічного розвитку, типологічних особливостей нервової системи, чутливості до дії гартують. Відповідно до цих особливостей встановлюється загартовувальне навантаження.
- Проведення загартовування при позитивному емоційному настрої дитини. Важливо, щоб процедури носили ігровий характер, а величина холодного або теплового впливу в них не супроводжувалася негативними реакціями, і сприймалися у вигляді приємно-прохолодних, приємно-теплих відчуттів.
- Багатофакторність – зобов'язує використовувати при загартовуванні кілька фізичних факторів: холод, тепло, опромінення видимими, ультрафіолетовими, інфрачервоними променями, механічний вплив повітрям, водою та іншими факторами. Наприклад, поєднання в системі загартовування водних процедур із застосуванням обливань, охолодження повітряним потоком, з сонячними ваннами.
- Поліграціонність – заснована на необхідності тренувань дитини до слабкої і сильної, швидкої і уповільненої, середньої за силою тимчасової дії охолодженням. Це необхідно для того, щоб штучно не закріплювати вузькі стереотипи загартованості тільки до одного діапазону перепадів температури, а виробляти готовність організму без пошкодження сприймати різні природні впливи, що зустрічаються в його повсякденному житті. Наприклад, застосування контрастних ніжних ванн з короткочасним впливом холодної та теплої води в поєднанні із застосуванням ходіння босоніж, де охолодження більш тривале і поступове.
- Поєднання загальних і місцевих охолоджень. Оптимальна стійкість організму дитини досягається при чергуванні загальних загартувальних охолоджень з місцями, спрямованими на найбільш чутливі до дії холоду області (стопи, носоглотка, поперек). Наприклад, полоскання горла водою, обливання стоп, загальне обливання.
- Необхідно виконувати загартовуючи процедури на різному рівні теплопродукції організму для підвищення його стійкості до температурного впливу як у спокої, так і в русі. Наприклад, поєднання загартовування дітей після денного сну (обливання ніг), коли вони перебувають у спокої, з загартовуванням їх під час фізкультурних занять на відкритому повітрі в полегшеному одязі, при зігріванні організму під час руху.
- Облік попередньої діяльності, стан організму – передбачає зменшення дози охолодження після впливу виражених фізичних, психоемоційні навантажень і необхідних подразнень, які негативно впливають на процес термовостановленія. Наприклад, прихід дитини після перенесеної ГРВІ в сад вимагає зменшення дози охолоджуючих факторів.
Орієнтовна схема розподілу процедур при загартовуванні
Теплий період року
- У ранкові години – полоскання горла прохолодною водою, ранкова гімнастика на відкритому повітрі з оздоровчим бігом.
- Під час занять – фізкультурні заняття на повітрі в полегшеному одязі. Ходіння по гарячому і холодному піску, сонячні ванни.
- Прогулянки вдень – спортивні вправи в полегшеному одязі.
- Після прогулянки перед обідом – полоскання горла прохолодною водою.
- Після обіду до сну вдень – полоскання горла прохолодною водою.
- Після сну вдень – комплекс дихальної гімнастики, контрастні ножні обливання, ходіння босоніж під час гімнастики.
БАТЬКИ І ДІТИ
Повітря, сонце і вода - ваші найкращі друзі
Навіть маленькі діти рухаються дедалі менше
ПОВІТРЯ, СОНЦЕ І ВОДА - ВАШІ НАЙКРАЩІ ДРУЗІ
ЯК ЗАГАРТУВАТИ ДИТИНУ ВЛІТКУ
Кожна родина, яка має дитину, хоче, щоб вона виросла здоровою та всебічно розвиненою. Проте нерідко наслідком такого бажання батьків є перевантаження дітей, які, крім школи, ліцею або гімназії, відвідують ще по кілька гуртків. Діти проводять багато часу за письмовим столом, комп'ютером, телевізором за рахунок перебування на свіжому повітрі, занять рухливими іграми та спортом. Як наслідок - збільшується інформаційне та психоемоційне навантаження на дитину і значно знижується її фізична активність.
Тетяна ПОЧИНОК,
професор кафедри педіатрії № 1
Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.
Навіщо потрібне загартовування і як правильно це робити
Незагартовані діти менш витривалі, легко застуджуються і часто хворіють. Під впливом загартовування поліпшується діяльність імунної системи організму дитини, підвищується стійкість до застудних та інфекційних хвороб.
Загартовування організму насамперед необхідно сприймати як комплекс заходів. Розрізняють загальні й спеціальні гартувальні заходи. Загальними є правильний режим дня, раціональне збалансоване харчування, що відповідає віку дитини, щоденні прогулянки, сон на свіжому повітрі, відповідний одяг, повітряний і температурний режим приміщення, регулярне провітрювання приміщень. До спеціальних гартувальних заходів належать дозовані сонячні ванни, гімнастичні вправи, повітряні й водні процедури, плавання.
Як правильно загартовувати дитину:
загартовування починати і в подальшому проводити, якщо дитина здорова;
поступово збільшувати навантаження на дитячий організм;
гартувальні процедури проводити систематично;
у разі вибору методу загартовування враховувати вік та індивідуальні особливості дитини;
починати загартовування можна в будь-яку пору року, але найліпше, коли тепло (в холодну пору року загартовування буде менш ефективним; подовжувати тривалість процедур треба поступово);
загартовування проводити, якщо в дитини добрий настрій, інакше процедури не принесуть користі;
відновлювати заняття після перерви, якщо дозволяє лікар, треба з початкових навантажень (але збільшувати навантаження можна швидше).
Побут і режим дитини теж сприяють загартуванню
Побутові умови безпосередньо впливають на стан здоров'я дитини, тому вони також належать до загальних гартувальних заходів. Отже, дитяча кімната має бути завжди чистою, не захаращеною, слід регулярно проводити її вологе прибирання при відчиненій кватирці. Ліжко та письмовий стіл дитини потрібно розмістити так, щоб вони добре освітлювалися. У квартирі, де мешкає дитина, не можна курити.
Слід чітко визначити години сну, занять, вживання їжі, прогулянок та ігор на свіжому повітрі, гартувальних і спортивних заходів. Від режиму можна відступати лише у разі хвороби дитини. Нераціонально організований режим дня негативно впливає на стан нервової та імунної систем дитини.
Влітку діти мають проводити якомога більше часу на свіжому повітрі, тому доцільно вивезти їх за місто, у сільську місцевість.
Загартовуванню і зміцненню здоров'я дітей дошкільного та шкільного віку сприяють правильно організовані пішохідні прогулянки в поле, ліс, парк, сквер. Для дошкільнят прогулянки в один кінець мають тривати 15-20 хвилин, для середньої групи дитсадка - 20-25 хвилин, а старшої - 30-40 хвилин. Через кожні 10 хвилин треба зупинятися для відпочинку на 2-3 хвилини.
Важливою складовою загартовування є неспецифічні водні процедури: гігієнічні ванни, миття рук, ніг, умивання.
Дітям після 6 місяців можна обмивати обличчя, шию і верхню частину грудної клітки водою температури 36 градусів за Цельсієм. Під час наступних процедур температуру води поступово знижувати до кімнатної. Після вмивання дитину розтирають махровим рушником до легкого почервоніння шкіри. На ніч дітей вмивають водою, теплішою на 2 градуси.
Дітей після 2-3-річного віку вмивають водою кімнатної температури, поступово знижуючи її до 16-18 градусів.
Усі ці засоби зміцнюють здоров'я дітей і готують їх до загартовування природними чинниками: сонцем, повітрям і водою.
Повітряні ванни - приємно і корисно
Загартовування повітрям - найпростіший, найдоступніший та універсальний метод. Його можна застосовувати протягом усього року. Повітряні процедури добре впливають на організм дитини, зміцнюють нервову систему, поліпшують діяльність серцево-судинної і дихальної систем, травного тракту.
Загартовування дітей повітрям треба починати в закритому приміщенні, ліпше всього під час ранкової гімнастики. Перед процедурою приміщення потрібно добре провітрити. Згодом під час приймання повітряної ванни кватирка може бути весь час відчиненою.
Перші повітряні ванни тривалістю 4-5 хвилин приймають один раз на день (уранці). Незабаром їх можна приймати вранці і ввечері, а згодом і тричі на день.
Перші процедури слід приймати в трусах, майці, шкарпетках і капцях за температури повітря в кімнаті 18-20 градусів. Через 2-3 тижні - лише в трусах і капцях, а надалі - тільки в трусах, босоніж. Температуру повітря в кімнаті треба поступово знижувати, а тривалість процедури подовжувати.
Приймати повітряні ванни на свіжому повітрі починайте в теплу пору року в тіні. Температура має бути не нижчою 20-22 градусів, у тиху погоду або у разі слабкого вітру. Тривалість першої повітряної ванни - 5 хвилин, з кожним днем її поступово треба збільшувати, доводячи до кількох годин.
Повітряні процедури - це перший крок до загартовування дітей. Через 1-2 місяці можна переходити до водних процедур.
Прохолодна вода зцілює тіло і душу
Цілюща сила води відома людям з давніх-давен. Ще стародавні греки вважали, що вода вимиває всі душевні страждання.
Основним чинником загартовування дітей водою є її температура, а не тривалість процедури. Що холодніша вода, то коротшим має бути сеанс загартовування.
Важливо дотримуватися поступовості, знижуючи температуру води, а також враховувати індивідуальні особливості дитини: вік, реакцію організму тощо.
Щоб отримати добрий результат, водні процедури треба проводити, коли дитина зігріється, бо охолоджена шкіра не дає належної реакції і замість зігрівання може настати ще більше охолодження.
Перші водні процедури рекомендують проводити за температури повітря не нижчої 22 градусів, уранці, відразу після сну або ранкової гімнастики, коли шкіра рівномірно зігріта.
Водні процедури ввечері перед сном збуджують нервову систему, дитина стає дратівливою, довго не може заснути.
Вологі обтирання
Цю процедуру можна робити дітям, починаючи з 3-4 місяців, але попередньо порадившися з лікарем. Спочатку підготуйте шкіру дитини: щоранку розтирайте руки й ноги сухою фланеллю до рожевого кольору. І лише через 1,5-2 тижні можна перейти до обтирань.
М'якою вологою тканиною спочатку обтирають руки, потім груди, живіт, спину, сідниці, ноги. Зволожену частину тіла відразу ж витирають махровим рушником до легкого почервоніння шкіри. Все тіло, крім частини, що в цей момент обтирають, прикрийте ковдрою, щоб не застудити малюка. Тривалість процедури - до 5 хвилин.
Влітку дітей можна обтирати водою температури 34-33 градуси, а в холодні місяці - 35-36. Через кожні 5-7 днів температуру води можна знижувати на 1 градус, доводячи її до 28-30 градусів. Для старших дітей вода може бути 20-22 градуси і нижче, залежно від самопочуття дитини.
Водні обтирання треба робити щодня, по можливості без перерв, тоді вони дають користь.
Обливання водою і душ
Після курсу холодних обтирань можна перейти до обливання. Початкова температура води залежить від віку дитини: 9-12 місяців - 35-28 градусів улітку, 36-30 узимку, 1-3 роки - відповідно 33-24 і 34-28 градусів. Після процедури дитину насухо витерти рушником.
Якщо у дітей, які часто хворіють, спостерігаються позитивні результати від вологих обтирань, їх можна обливати водою, на 1-2 градуси вищою, ніж для обтирань.
Обливання краще проводити у закритому приміщенні за температури повітря 22-25 градусів. Улітку можна робити це на відкритому повітрі за температури 22 градуси в безвітряну погоду або в захищеному від вітру місці.
Також дуже дієвою гартувальною процедурою є душ. Він спричиняє значну місцеву і загальну реакцію організму, тому перш ніж приступати до загартування дітей під душем, треба порадитися з педіатром. Рекомендують холодний душ дітям після 1,5-річного віку. Особливо корисний він кволим малюкам, з поганим апетитом.
Температура води для цієї процедури така сама, як для загальних обливань. Для дітей з підвищеною збудливістю застосовуйте теплішу воду. Тривалість процедури - до 2 хвилин. Приймати душ краще вранці відразу після пробудження. Обливання і душ влітку можна застосовувати після сонячної ванни на свіжому повітрі.
НАВІТЬ МАЛЕНЬКІ ДІТИ РУХАЮТЬСЯ ДЕДАЛІ МЕНШЕ
Світлана Капітульська,
"Здоров'я і довголіття".
Виявляється, вже 3-річні діти ведуть малорухливий спосіб життя, який спричинює розвиток соматичних та психічних захворювань, порушення поведінки і розумових здібностей. Таких висновків дійшли вчені з University of Glasgow (Шотландія), які досліджували 78 малюків. З'ясувалося, що сучасні маленькі діти фізично активні лише протягом 20 хвилин на день замість рекомендованих 60. І витрачали вони в середньому 1300 калорій, тоді як нормою для 3-річного віку є 1500 калорій. Досліджувані малюки багато розмовляли з батьками, один з одним, однак практично не рухалися. Здебільшого вони дивилися телевізор та відео, під час прогулянок рухалися нехотя. На думку дослідників, діти стають дедалі менш активними через те, що батьки частіше возять їх на автомобілях або носять на руках навіть у тих випадках, коли б малечі не завадило потупцювати власними ніжками. Малорухливіть у дитинстві загрожує не лише ожирінням. Більш активні діти краще себе поводять і вчаться, можливо, тому, що фізичні навантаження стимулюють розвиток мозку.
Британські вчені звинувачують також місцеву владу, яка з огляду на безпеку, забороняє приносити на ігрові майданчики м'ячі, лазити по деревах тощо. Однак з'ясувалося, що сучасні діти мало рухаються не лише у Великій Британії, а й в усьому світі. Для розв'язання проблеми застосовують легку психокорекцію. Адже до винайдення телевізора малюки не сиділи годинами, дивлячись в одну точку - на екран. Вони шукали способів розважити себе, у них була уява і фантазія, яка нині також існує, однак індукується не реальними, а віртуальними подіями.
БУДЬ ЗДОРОВ УЗИМКУ, МАЛЮК!
Зимова пора – ідеальний час для веселих ігор на повітрі та прогулянок у лісі, а для застуди та грипу. Повноцінне харчування, вітаміни та зручний одяг не підпустять застуду до малюка.
На вулиці мороз та сніг, а малюк знову кличе тебе гуляти. Може краще, залишитися вдома? А раптом він захворіє? Чи буде малюк здоров цією зимою, залежить від тебе. Є багато способів збільшити опірність дитячого організму.
Ура, ідемо гуляти!
Зі здоровою дитиною педіатри рекомендують гуляти щоденно. Нетреба виходити на вулицю лише при сильному холодному вітрі і тоді, коли ртутний стовпчик термометра опускається нижче -15ºС. дітям, які вдягнені за погодою, прохолодне зимове повітря іде тільки на користь. Адже, як правило, частіше за все хворіють ті, з ким батьки мало та рідко бувають на вулиці. Низька температура повітря не є причиною виникнення простуди та вірусної інфекції. У кашлі, нежиті та зависокій температурі частіше за все буває звичайне переохолодження організму. Ну а сильний вітер та мороз негативно впливають на перегрівшийся організм, тому на вулиці завжди слідкуй, щоб малюк не занадто активно рухався і не в якому разі не спітнів. Якщо це сталося, відразу відправляйся додому.
Сто одежинок.
Малюка з 2 до 5 років краще вдягати за принципом «сто одежинок». Так, якщо малюк пустує та бігає по двору, з нього можна зняти кофту. А коли йому стане холодно, можна вдягти светр або шарф. Ураховуй, що завжди краще трохи переохолодитися, чим сильно спітніти. Зав’язуючи шарф, слідкуй, за тим, щоб він не надто затуляв обличчя малюка, і той міг вільно дихати носом.
Ніжки в теплі.
Звичайно застуда починається з промоклих або замерзлих ніг. Збираючись на прогулянку, вдягни малюку шерстяні колготи та шкарпетки. Намагайся уникати синтетичних речей, які погано зберігають тепло, сприяють потовиділенню та приводять до переохолодження. Взимку твоєму малюку потрібна якісне кожане взуття. Черевики та чоботи повинні бути зручними (за розміром, але при цьому досить вільними), теплими та пропускати повітря.
Не хочу цю шапку!
На вулиці тріскучий мороз, а твій малюк стягує з голови шапку? Це не завжди каже про нестерпний характер малюка. Скоріш за все, твоєму чаду просто не подобається його головний убір. Купуючи шапочку, зверни увагу на матеріал, з якого вона виготовлена. Він повинен бути м’яким, не «кусатися» та не подразнювати ніжну дитячу шкіру. Врахуй, що шапка не повинна бути надто теплою. Можливо, твій активний та рухливий малюк дуже швидко пітніє, і незлюбив шапку саме з цієї причини. І, нарешті, завжди враховуй смак та побажання самої дитини. Колір, фасон, зручність, все це повинно задовольняти в першу чергу малюка.
Більше повітря.
В гарну погоду дитина повинна перебувати на повітрі не менш години вдень. Ніщо так не загартовує дитячий організм, як ігри на свіжому повітрі. Примушуй малюка як омога більше рухатися, годувати пташок, кататися з гірки, грати в сніжки. Гуляй з дитиною не тільки у дворі на дитячому майданчику, але і в парку, в лісі. Повітря там набагато чистіше, чим біля будинків, а засніжені дерева приведуть у захват будь-якого малюка.
Температура в приміщенні не повинна бути занадто високою (18-20 градусів). Кімнати повинні часто провітрюватися, щоб дитина дихала свіжим повітрям, особливо перед сном. Але завжди слідкуй, щоб у дитячій не було протягів.
Я готов до прогулянки!
1. Перед тим як вийти на вулицю, не забувай змащувати губки малюка дитячою гігієнічною помадою або вазеліном. Так ти захистиш ніжну дитячу шкіру від болісних тріщинок в морозний день.
2. Теплий капюшон на сінтепоні може замінити шапочку в не морозний день. Якщо ж на вулиці мінусова температура, то без традиційної шапочки, закриваючої вушка, не обійтись.
3. Під теплий комбінезон обов’язково вдягай кофту та штанці з м’якої тканини. Відмовся від синтетичних речей, в яких малюк скоріше замерзне.
4. В холодну погоду пропонуй малюку не перчатки, а рукавички, з тканини що не пропускають воду, на міховій чи шерстяній підкладці. Можна грати в сніжки та ліпити снігову бабу – пальці не замерзнуть!
5. Черевики або чоботи повинні бути зручними, теплими та пропускати повітря. Вдягай під взуття не синтетичні, а шерстяні колготи та шкарпетки.
За сторінками журналів «Здоров'я»
